Історії, які ви нам довірили
«Найважче і найстрашніше було чути вибухи і не показувати дитині, що мені теж дуже страшно»
переглядів: 78
Через війну ми були вимушені покинути домівку. Син дуже боявся вибухів, з часом почалися неврологічні розлади. Довго адаптувався до нового життя. Гуманітарної катастрофи, як такої не було, але перший час після переїзду було дуже важко. Найважче і найстрашніше було чути вибухи і не показувати дитині, що мені теж дуже страшно.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Місце інтерв'ю:
Черкаси
Місце подій:
Харків
Дата інтерв'ю:
20.04.2023
Категорія
Історії мирних
Спосіб запису
Текст
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
Інші історії
