У зв'язку з війною мій чоловік став пити, а потім він покінчив з собою. Ми з дитиною залишилися вдвох. Потім мій син потрапив під обстріл,
поки я була на роботі. Сталося це 28 січня, ракета впала біля дому, дитина дивом не постраждала, а квартира повністю зруйнована. Син бачив загиблих та травмованих. Нам прийшлося переїхати. Ми віримо, що скоро все закінчиться.
Найважче було бачити загиблих дітей, людей, які ні в чому не винні.
Питної води нам не вистачало, дуже дорогі медикаменти.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.