Я проживав в Маріуполі один, мені 27 років.
В перший день війни мені дзвонили батьки і брат, а потім я поїхав на роботу.
В місті не було води, їжі. Не було зв’язку, світла, газу і тепла.
Та найстрашніше – авіанальоти по місту. Це було дуже страшно.
Знайомий вивіз мене своїм автомобілем. Ми виїхали на Бердянськ, а звідти - на Запоріжжя.
Зараз перебуваю в Одесі. Ще не працюю, тільки шукаю роботу.
Мені дуже хотілося б, щоб закінчилася війна, і ми всі повернулися додому.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.