Мені 29 років. Війна мене застала в місті Охтирка. Сумбурним був перший день, а потім зайшли війська і почалися постріли.
У нас місто було не окуповане, але було також важко. Зникало світло, обстріли були дуже сильні. Тепло зникало, на початку війни було дуже холодно.
ТЕС розбили восьмого березня, обстріляли дитячий садок, а він - поруч від нас. Там загинули люди.
Найбільше шокувала смерть дітей.
Частина людей виїжджали, але вже повернулися. Роботи немає, я отримую пенсію з інвалідності. Якось справляюсь.
Важко сказати, коли скінчиться ця війна. Можливо, завтра, а можливо - через роки.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.