Історії, які ви нам довірили
Було до війни нормальне життя, я будувала це місто та станцію. Дітей сама ростила, вивчила. Живу зараз тут одна.
У війну стріляли та стріляли. Набридла війна. Життя було веселе, а зараз похмуре.
Я сама родом із Мелекіно, народилася там, виросла, школу закінчила. Потім пішла працювати, вийшла заміж, народила двох доньок, а тепер у мене й онуки та правнуки.
У 2014 році гарне життя скінчилося, ми ховалися у підвалах. Я виїжджала до Росії, а потім повернулася. Я там пробула місяці зо два, приїхала назад і досі тут.
Я хотіла б забути 2014 рік, початок війни. І зараз війна йде, і коли скінчиться, незрозуміло. Хочеться спокою, щоби перестали стріляти. А так… пенсія нормальна, поки все влаштовує, аби війна скінчилася швидше.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
