Найстрашніше у війну нести відповідальність не тільки за себе, але ще й за дітей. Коли дворічні малюки питають: «Знову стріляють? Це війна?". Коли виходиш на прогулянку і раптово буквально над головами проносяться літаки та випускають ракети. Коли їжі залишається зовсім небагато, і діти плачуть з голоду. У своїй історії Ірина Федченко розповіла, як пережила жахи війни із трьома маленькими дітьми.