Вітаю! Мене звати Юлія. Я,одинока мама, виховую неповнолітню донечку. Внаслідок війни втратила роботу, тяжко захворіла мама, якій було 86 років… Вона дитина 2 св.війни, тяжко переживала все, трапився інсульт, змушена була доглядати за нею. На жаль, матуся померла, а так хотіла діждатися Перемоги…

Дуже тяжко, але я вірю, Ми переможемо. Мрія моєї матусі здійсниться.

Коли були ракетні атаки, ми маму зносили в підвал, там в неї і стався інсульт… Трошки були запаси їжі. Залишились ми з донечкою самі.

Як звільнили Херсон, плакали всі: мама моя, якій на той момент було 86 років, я і моя донечка 14 років…Від радості

Підробляла у фермерів (сезонні роботи).