Я з міста Бахмут. Коли почалась війна, я з дітьми і сім'єю знаходилась вдома. Було страшно і незрозуміло, що коїться.
Труднощі почались одразу як ми переїхали у село на західну частину України. У нас не було умов для життя: ми поселились у хаті, де ніхто багато років не жив. Не було коштів, знайомих поруч… Спочатку не було зовсім гуманітарної допомоги ніякої.
Шокувало багато вбитих знайомих, знищене місто, розтрощена квартира, у котрій жила моя сім'я. Родина зараз живе за кордоном. Я вирішила залишитись в Україні.
Зворушили люди, які допомогли, прості мешканці села. І харчами, і речами… Поки що я ще в декреті, але підробляла волонтером.
На згадку про дім залишились дитячі іграшки, які ми встигли забрати з собою...
