Історії, які ви нам довірили
У перший день війни у мене була паніка. У селищі були сильні бої. У перші дні вимкнули воду, світло та газ. Не працювали магазини та аптеки. Хліба в селищі не було.
В результаті обстрілів на вулиці було багато тіл вбитих солдат, також лежали люди, яким відірвало кінцівки. Це дуже страшне видовище. Так тривало біля двох тижнів.
Після окупації селища я вирішила евакуюватись. Мене з родиною взяли із собою прості люди, яких я навіть не знала. Загалом нас було одинадцять чоловік в одній автівці.
Мій син їхав у багажнику. На кожному блокпості його роздягали та оглядали тіло.
Зараз я живу в Запоріжжі, бо тут живе моя донька. Я сподіваюсь, що я повернусь додому. Там залишились мої батьки.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
