Мені 55 років. Я живу в селі Василівка Баштанського району Миколаївської області. Старший син служить, а менший живе в іншому селі. 

Напередодні війни я зламала ногу. 24 лютого мене привезли з лікарні. Почалися обстріли. З’явилися російські танки. Село було окуповане. Російські військові жили в будинках людей, які виїхали. 

Під час окупації не було води і світла. Харчувалася тим, що мала з огороду. Не було змоги поїхати в районний центр, бо підірвали мости. 

Зараз вже з’явилися всі комунікації. Отримую гуманітарну допомогу від Фонду Ріната Ахметова, за що дуже вдячна. 

Дуже багато людей загинуло. Чимало будинків розбито. На Великдень був обстріл – загинули хлопчик і дівчинка. Поряд з місцем вибуху з будинків зірвало дахи, вікна вилетіли з рамами. Чутно, як бомблять Херсон – вікна дрижать. Хочеться миру.