Мені 75 років. Я жила в місті Чугуїв Харківської області. У мене є син, троє внуків і троє правнуків. Син працював у поліції, а зараз воює. Внучка – військовий медик. 

На світанку 24 лютого я почула вибухи. У Чугуєві є військова частина й полігон, тож я спочатку подумала, що проходило навчання військовослужбовців. Але зателефонував син і сказав, що почалася війна. 

Я ще місяць залишалася вдома. За цей час були влучання в лікарню, школи, житлові будинки. У моїй квартирі пошкоджені вікна і балкон. 

По мене приїхала внучка і відвезла в Охтирку до родичів. Я дуже вдячна їм за те, що прийняли мене. Зараз живу у сина в селищі Печеніги, бо у моїй квартирі холодно. Коли приїжджаю в Чугуїв по пенсію, ночую в сусідів.

Мрію про перемогу і про те, щоб усі військові повернулися живими й здоровими до своїх рідних.