«Коли були обстріли, до нашого будинку потрапляли уламки. По всьому городу було розкидано», - розповідає пенсіонерка Валентина Дика. 2014-го снаряд потрапив на сусідню вулицю, а уламки розлетілися по всій окрузі. На щастя, будинок жінки не постраждав, а у сусідів вилетіли вікна. Доводилося їй і чекати на обстріл у підвалі.

Валентина Олексіївна із жалем згадує, як до війни можна було спокійно та безперешкодно їздити до Донецька. Там у неї залишилися родичі, до яких вона не може поїхати.

Мріє, щоб швидше настав мир, і її онуки жили у мирній Україні.