Надія Сергіївна втратила сина, а її чоловік переніс два інсульти. Коли почали обстрілювати селище, вони із чоловіком нікуди не виїжджали, залишалися вдома. Людям доводилося ходити на роботу під бомбардуванням. "По житлових будинках почали стріляти, у нас багато зруйнованих будівель". Надія Сергіївна мріє потрапити на могилку до батьків.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: