Я проживаю в селі Велика Олександрівка Херсонської області. Є сім’я, діти, онуки. В перший день війни летіли ракети над домівкою. Страшно було.

Їжа у нас була. Вода і світло теж. Але прийшлося кидати домівку і їхати і невідомість. Розкидало рідних по всьому світу

Ми п’ять днів стояли у Василівці, бо нас не випускали. Нас обстрілювали, літаки рашистські літали.

Ми стикнулися з психологічними проблемами. Але війна навчила справлятися з цим.

Своє майбутнє бачу мирним і тільки в Україні.