Я проживаю в селі Велика Олександрівка Херсонської області. Є сім’я, діти, онуки. В перший день війни летіли ракети над домівкою. Страшно було.
Їжа у нас була. Вода і світло теж. Але прийшлося кидати домівку і їхати і невідомість. Розкидало рідних по всьому світу
Ми п’ять днів стояли у Василівці, бо нас не випускали. Нас обстрілювали, літаки рашистські літали.
Ми стикнулися з психологічними проблемами. Але війна навчила справлятися з цим.
Своє майбутнє бачу мирним і тільки в Україні.
