Я жив у п’ятнадцяти кілометрах від Маріуполя – в селищі Нікольське. Коли почалася війна, мені зателефонували друзі і повідомили, що чують вибухи. 

Обстріли були дуже сильними. У селищі не було води, газу та світла. Запасів їжі у мене було дуже мало, тому я вирішив виїжджати.

Дорогою до Запоріжжя мені довелося перетнути десятки блокпостів. Через один з них мене не пропустили. Я ночував у полі. Я не знав, чи вистачить мені палива до Запоріжжя, але, на щастя, вистачило.

Зараз я живу у Києві. Роботи немає, але намагаюсь все одно шукати. Чекаю на мир та повернення додому.