Жанна працювала в лікарні. В перші дні після повномасштабного вторгнення вона ще ходила на роботу. Разом із колегами готувала перев'язувальні матеріали. Розуміли, що буде багато жертв.
"3 березня. Останнього разу прийшли в лікарню. Там вже повибивали вікна. Висіли дроти. Все бахає. Страшно. Зайшла до "Тераспорту". Занесла їжу, одяг, памперси. Це був жах. Велике скупчення людей. Це велика небезпека. Побачила жінку. З маленькою дитиною. Сльози", - розповідає жителька Маріуполя Жанна Леонова.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.