Порожнеча, тривога і напруга - з таких відчуттів для Андрія почалась війна. Він пам’ятає обстріли свого району в Києві, повітряний бій винищувачів над головою - картини, які залишаються в пам’яті назавжди. Щоб не втратити себе серед страху й нестабільності, Андрій шукав опори в новому - спочатку спробував себе в моделінгу, а згодом випадково потрапив на знімальний майданчик. Так почалась його несподівана подорож у світ театру. Сьогодні сцена для Андрія - це не просто мистецтво, це простір життя «тут і тепер», місце, де можна ділитися емоціями й дарувати надію.