Півтора роки я прожила в окупації у Пологівському районі у селі Розівка. Я не могла повірити, що в Україні почалася війна. Це було дуже страшно. В перші дні війни селом їхали колони росіян. Не дивлячись на те, що магазини не працювали, продукти у мене були. Допомогу від росіян я не брала. Неможливо було вийти на вулицю. Росіяни напивались та стріляли, куди захочуть. 

Я бачила, як від вибуху розірвало сусідів.

Після цього жаху я виїхала з села. Вони досі у мене перед очима. Зараз я живу в Запоріжжі. Чоловік і донка захворіли на онкологію. Зараз моє бажання, аби рідні одужали. І, звісно, я жду закінчення війни.