Мені 55 років. Я живу в місті Снігурівка Миколаївської області. Працювала викладачкою в ліцеї. З 19 березня по 10 листопада 2022 року наше місто було в окупації. Російські військові грабували будинки, вбивали людей.

23 лютого я ще була на роботі, а наступного дня вже не працювала. Напередодні повномасштабного вторгнення мені зателефонувала сестра з Ізраїлю й сказала, що в нас буде війна. А зранку 24 лютого вийшов на зв’язок брат із Херсонської області й розповів про бомбардування його селища. Так я дізналася про початок війни, але не могла в неї повірити. Чоловік весь час залишався вдома, а я з дітьми й онуками виїжджала в Івано-Франківську область. 

На моїх очах росіяни розбомбили два автомобілі, в яких були діти і жінки.

Хочеться, щоб війна скінчилася якнайшвидше, щоб наші люди не гинули. У мене є чотири племінники. Усі вони служать на передовій. Мені дуже хочеться, щоб вони повернулися додому живими.