До війни у мене було господарство, склади – було все. Я працювала бухгалтером. Потім на нашу землю прийшли росіяни та все зруйнували. Перші дні війни я не розуміла, що відбувається. На третій день до нас залетіли військові літаки, і я зрозуміла, що ця війна не закінчиться швидко. Півтора місяці з дітьми я жила в окупації. Довелося сидіти і підвалі. Діти були налякані.
У селі не було нічого, магазини закрились, аптеки не працювали. Але найстрашніше – це обшуки росгвардії. Вони все перевернули у будинку, я була налякана, коли побачила біля будинку сім БТРів. На мене наводили автомат та погрожували вбити.
Згодом я з чоловіком виїхала до Кривого Рогу. Майже добу діставалися міста. Довелося перетнути п’ятдесят російських блокпостів. Зараз я сподіваюсь на визволення всіх територій України та повернення додому.
