Перший день війни для мене був наче у тумані – за день перед тим помер мій батько, тож треба було займатися похованням.

Я не виїжджала, бо тут є дуже літні сусідки, яким треба іноді допомагати. Також знайомі люди попросили мене дивитися за їхньою хатою.

Найгірші моменти були, коли на сусідський город прилетіла бомба. У моїй хаті стеля частково обвалилася, пішли тріщини. На літній кухні побило шифер, а сарай згорів вщент.

Я не знаю, коли і як війна може закінчитися.