О третій годині ночі Марина Михайлівна прийшла з роботи, а о п'ятій ранку вже почалася війна. Перші два тижні бігали до бомбосховища, а потім ліфт відключили, з хворою мамою сиділа вдома. До війни дорога з Дніпрорудного до Запоріжжя займала лише 1 годину, евакуація сім'ї Марини тривала 16. Ці 16 годин тяжко далися жінці: на блокпостах перевіряли і росіяни, і чеченці, і «кадирівці». Щодня Марина намагається бути сильною, прання, готування їжі, малювання допомагають жінці зняти стрес. Після закінчення війни вона вирушить у подорож.