Катерина опинилась без житла і грошей, ще й дитині потрібен ґаджет, щоб навчатись дистанційно. 

Коли почалось широкомасштабне вторгнення, я була вдома зі своєю сім'єю. Син сильно боявся, бо ми проживали в місті Золоте Луганської області, а там було дуже гаряче.

До війни я працювала в магазині «Трьошка» у своєму місті, зараз безробітна. Були моменти, коли не було грошей купити їжу, але друзі допомагали.

Винаймати житло мені коштів бракує, ще й дитина буде навчатись дистанційно – треба телефон.

Я не можу без сліз дивитись на ключі від нашої квартири. Вірю, що ми туди повернемось.