Під час окупації мешканці Гостомеля, які не змогли евакуюватися, пересувалися хіба що до сусіднього двору. Виходити з будинків та льохів було вкрай небезпечно. Тож, коли хтось вмирав, про належне поховання на кладовищі й думати було годі. Люди хоронили своїх померлих в огородах або біля будинків.

На початку березня Юлії Мироненко довелося таким чином поховати й свою тітку… Дві війни на одне життя - забагато. Серце жінки не витримало.