Андрій Осоченко — з місцевого роду. У селі Витачів, що на Київщині, жили його дід, баба, батьки. Це його земля, і він до неї серцем прикипів. Для нього важливо працювати: на городі, допомагати людям, лагодити взуття — фах, якому він навчався у Києві. 

Свого часу Андрій передавав на фронт усе, що сам виростив на своїй землі. А з початку повномасштабного вторгнення — допомагає у плетінні маскувальних сіток, виготовляє окопні свічки. Каже, що не може сидіти вдома, коли знає, що може бути корисним.  Рідні Андрія  воюють, і це лише посилює його відчуття відповідальності.