Анастасія Олех до кінця не вірила, що рідне місто та Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча знищать. У заблокованому Маріуполі під постійними обстрілами, без світла, води, газу та зв'язку, жінка чекала зелений коридор, щоб урятувати сина та батьків. І дивом вивезла їх, незважаючи на те, що поряд розривалися міни. Досі плаче, коли бачить фотографії із новими руйнуваннями.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: