В наше життя війна принесла порушення психологічного та емоційного стану у всієї родини, чоловіка мобілізували ще на початку війни, а в цьому році у мого батька виявили онкологію 4 стадії. На даний час повертатися додому немає можливості, ми проживали на Салтівці...

Ще ми забрали до себе хлопчика, колишнього однокласника моєї доньки (там в сім'і все складно). Хлопчик дуже хороший, тепер він живе з нами, нотаріальне доручення від матері у нас є.

Сусідньої вулиці просто не існує. Перша школа, яка постраждала від цих бойових дій, це наша школа, яка знаходиться в 50 метрах від дому. В неї було три приліти, в сам будинок був приліт в дах, та два приліти біля будинку. Залишатися там неможна було в жодному разі. Крім того, стало не вистачати медикаментів, тому що на початку війни аптеки або закрилися, або не вистачало препаратів, так як доставки не було.