Желізняк Вероніка

8 клас

Вербуватівська гімназія Юр’ївської селищної ради, Дніпропетровська область Юр’ївський район село Вербуватівка

Вчителька, що надихнула на написання есе: Попугай Віталія Валеріївна 

Моя Україна майбутнього

На жаль, зараз в Україні не спокійно, адже зараз в нас йде повномасштабна війна. Ця війна увірвалася до нашого життя дуже несподівано та внесла кардинальні зміни у  плани кожного українця. Через це багато людей були змушені покинути Батьківщину та виїхати за кордон. Але всі вони сподіваються, що все скоро скінчиться і зможуть повернутися додому, повернутися до рідної України.

Усі вважають, що чорнозем - це  багатство України, але насамперед багатство України – це її народ. Це народ, який вірить в нашу перемогу, це народ, який прославляє Україну серед інших держав світу, це народ, який поважає свою Батьківщину. Адже  саме від нашого народу та від нас самих залежить майбутнє України.

На мою думку, мир – це не просто слово, це те, що було до початку страшної війни. Коли кожна людина могла спокійно спати вночі, а не думати як пережити ще одну ніч. Не бігати кожного разу під час повітряної тривоги в укриття.

Хочеться нарешті повернутися до повноцінного навчання в школі за партами, а не вдома за монітором комп’ютера.  Повернутися до спокійного життя, а не перебувати постійно в страху. Всі ми продовжуємо мріяти про щасливе майбутнє.  

Я вважаю, що Україна була, є і буде незламною державою. Весь український народ вірить в перемогу України в повномасштабній війні з Росією. І ми обов’язково переможемо!