Війна кардинально змінила життя Лариси Павлівни. Довелося жити у підвалі. Внаслідок обстрілів її квартиру затопило, вікна були розбиті. Спали у передпокої, бо боялися, щоб тут не засипало. Довгий час не було ні світла, ні газу, люди готувати їжу на вулиці, на цеглинах. Лариса Павлівна мріє, щоб припинилися бомбардування і бажає поїхати до дітей, яких не бачила вже понад два роки.