Ми жили на Салтівці. Перебували під обстрілами півтора місяці. У перший день війни я прокинулась від обстрілів, подумала, що це феєрверк. Я не очікувала, що таке станеться. Магазини і аптеки були забиті людьми. Щось купити було дуже важко. 

Ми відразу виїхати не змогли. У нас не було світла і води. Метро не працювало, це для нас була проблема. Ми не могли виїхати з нашого району. Під обстрілами ходили до магазину. Стріляли дуже сильно, ми не могли спати. Ми постійно були на заспокійливих. 

Коли ми виїжджали,  бачили руйнування. Людей майже не було, Харків був пустий. 

Зараз ми в Полтаві. Я дуже хочу додому, сподіваюсь на мир.