Перший день війни був жахливим. Ми прокинулися від вибухів і відразу були окуповані. Продукти наче були, а ліки не потрібні, ми не хворіли. Нас бомбили. Ми залишилися тепер без нічого.

Ми виїжджали через Василівку. Стояли в черзі, ночували там на дорозі, тому що ніякого «зеленого коридору» не було у нас. Вибиралися, хто як міг. Тепер скитаємося по світу, нікому не потрібні, нічого не маючи. Мріємо, щоб мир скоріше настав.