На фоні стресу дружина Віталія дістала онкозахворювання. Вони виїхали з рідного Оріхова, де росіяни пошкодили їх квартиру 

Ми з дружиною вже передпенсійного віку, живемо в місті Оріхів. Син працює в Запоріжжі. Війна нас змусила покинути рідне місто і виїхати в Запоріжжя. Ми залишилися без роботи і житла: були прильоти в квартиру де ми живемо, квартира пошкоджена. 

24 лютого дуже було тривожно. Я не міг повірити, що це все відбувається з нами усіма. Якось все було як у сні: ми ходили на роботу, поки могли, а потім виїхали.

Дружина почала хворіти на фоні цих усіх вибухів, і ми виїхали десь через місяць після початку війни. А згодом вона на нервах заболіла на онкохворобу, і вже проходить четвертий курс терапії. Це дуже тяжко.

На той час труднощів з виїздом не було: ми зібрали речі й поїхали своїм автомобілем. Потім ще раз поїхали туди, перевезли ще речі. А після вже неможливо поїхати в Оріхів. Були такі дні, що було до тисячі прильотів. 

В перші дні люди масово почали закуплятися. Були великі черги. А коли ми вже виїжджали, то в магазинах майже нічого не було. Газу не було, світло було з перебоями. Зараз там вже немає нічого. 

Ми спілкуємося з тими, хто там залишився - там повний жах, люди в підвалах живуть - буржуйки поробили. У нас в Оріхові жило 20 тисяч людей, а зараз десь півтори тисячі залишилося. Більше ніж 75 відсотків житлового фонду пошкоджено.

Найбільше шокувало, що росіяни на нас напали і вбивають мирних людей. Пів росії живе як в кам’яному віці, і вони, мабуть, хочуть, щоб і ми так жили. Але я надіюсь, що ми їх переможемо, виженемо з нашої країни і більше не будемо мати нічого спільного з ними.

Мріємо, щоб наше місто було таке як і раніше.