Я була в Одесі та прокинулась від звуків вибухів.

Найбільша складність була у тому, що нас розділило з рідними. Матуся була в окупації, оскільки моє рідне місто було окуповане одразу після початку війни. Але ми все зробили, щоб бути разом, у безпеці, саме в Україні.

Ми залишились без домівок. Нам дуже допомогли гуманітарні організації та прості люди, які надсилали теплі речі, продукти харчування, навіть корм для нашого улюбленця.

Зараз з родиною разом, стали більш згуртовані, ніж до війни. Зворушує те, як наші люди допомагають один одному.  

Робота є, але для великого міста, де зараз проживаємо, достатньо лише на квартиру і на продукти. Починаю думати, що потрібна додаткова робота.

Я почала збирати марки, на яких зображено багато подій і які залишаться після нашої Перемоги, як страшні спогади пережитого…