Вперше з 24 лютого Анастасія спокійно заснула у коридорі вагона, який ніс її з охопленого півкільцем ворогів Києва. Вона лежала на підлозі, під головою був рюкзак, попереду – незрозумілі перспективи. Довгий шлях закінчився у Берліні. Однак вона надала перевагу поверненню додому. Прийшла працювати у ДТЕК, щоб допомагати іншим розвиватись. "Не можна втрачати віру", – каже Анастасія.