На початку воєнних дій квартира Тетяни Юріївни була розбита – їй з чоловіком довелося все кинути й поїхати. Але навіть на новому місці вони постійно ховалися в підвалі. Жінці досі неприємно ворушити ці спогади. Тетяна Юріївна мріє, щоб все налагодилося, і вона змогла поїхати на цвинтар, до могили батьків, які поховані за лінією розмежування.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: