Коли все почалося, ми були дома всією сім'єю. Сповіщення про початок війни нас просто шокувало. З перших днів ми з чоловіком вивезли дітей в надійне місце, а самі пішли до лав оборони.

Зараз мій чоловік служить в ЗСУ, а я – у теробороні. Коли пришлось збирати чоловіка на війну, то всі, кого я знаю, почали допомагати. За це їм велике дякую! У мене зараз роботи немає - на захисті України стою безкоштовно. Мене не лякає, що немає коштів. Головне – все буде Україна!

Труднощі були і будуть, а Україна одна - і будемо її захищати до кінця. Назавжди зі мною залишаться спогади про людей, яких ми втратили на цій війні.