Ми були вимушені покинути свою домівку через масові обстріли нашого району. Ми з чоловіком втратили роботу, діти не змогли повноцінно відвідувати школу. Найважче було жити під постійними обстрілами та не мати змоги нічого зробити, не розуміння що робити далі, як жити повноцінним життям. Була нестача їжі у місті, не було змоги ніде купити і за що купити їжу та медикаменти. Дитина бачила потрапляння ракет у сусідній будинок та масові обстріли.