Марина Шилко та її син виходили з окупованого Маріуполя пішки. Йшли вулицями, які були повністю знищені після авіанальотів. Марина чула стогін та крики людей: їх привалило у підвалі багатоповерхівки. Та допомогти їм нічим не могла. Йшли крізь уламки. Намагались не наступати на розірвані снарядами тіла дорослих та дітей. Загиблі були скрізь.

Через кілька днів вони дісталися Бердянська, а звідки вже вибиралися на підконтрольну Україні території. Оселилася родина в Одесі, ближче до моря, яке вони втратили разом із Маріуполем.