Тетяна Володимирівна з хвилюванням розповідає про перші дні війни у ​​Маріуполі. Під час авіаударів містом жінка стала свідком обстрілів багатоповерхових будинків, які згоряли повністю. У шоці від побаченого Тетяна разом із чоловіком та сином вирішили евакуюватися. Свого автомобіля не було, ніхто не знав, що робити далі, тож вирішили йти пішки під обстрілами. Серце жінки розривається від того, що медустанова, де вона працювала викладачем, зруйнована, а частина співробітників разом з директором залишилася в Маріуполі.

Ми йшли пішки… Кулі буквально мені стукали по спині та по п'ятках