Сім’я Ганни Валеріївни проживала у Краматорську неподалік аеродрому. Обстріли змусили все кинути та виїхати до Запоріжжя, а за кілька днів дізналися про трагедію на залізничному вокзалі. Героїня історії згадує, що у перші дні повномасштабної війни у місті почалася паніка, люди намагалися закупити більше продуктів. Її батьки поклалися на долю і кудись евакуюватися відмовляються.
.png "«Я досі не вірю, що живу у часи війни»")
.png "«Я сидів у підвалі, коли тривали бої»")
.png "Імена")
