Перший день війни пам’ятаю: ми були вдома і спали в ліжку. Перша ніч після початку війни була тривожною. Тоді у нас не стріляли, але було страшно.

Я ще з 2014 року живу в такому стані, але тоді все сталося дуже швидко. Я виїжджала до Святогірська.

Спочатку магазини й аптеки були зачинені, але у мене були власні запаси. 

Потім почали привозити гуманітарну допомогу. 

Я виїхала потягом до Дніпра, а звідти — до Запоріжжя. Я на пенсії, роботи немає. Запоріжжя обрала, бо тут знайшли недороге житло.

Війна сильно вплинула на родину. Ми вже майже рік живемо не в своїх домах, у чужому місті.

Коли і як закінчиться війна - не знаю, але вірю, що це станеться якнайшвидше.