"Я встала рано-вранці випити пігулку і почула, як над будинком пролетіли дві ракети", - розповідає про перший день війни Тетяна Федоренко з Гуляйполя. Коли місто почали обстрілювати, було дуже страшно. У населеному пункті зникла електрика та вода, були перебої зі зв'язком. Жінка каже, що найстрашніше, коли снаряди вибухають у тебе на очах. Під час одного бомбардування три снаряди вибухнули за 20 метрів від неї. Вона дивом уціліла. А коли після чергового обстрілу вона вийшла з підвалу, то побачила, що сусідський будинок зруйнований, а ударною хвилею в її будинку повибивало вікна і посікло дах. Від такого потрясіння у Тетяни почалися істерики, вона евакуювалася до Запоріжжя. Їхати на захід України вона не бажає, бо хоче перебувати поблизу свого будинку. Щоб після закінчення військових дій швидше повернутися до свого житла.

Ми вийшли після обстрілу, а сусідського будинку немає