24 лютого ми були вдома в Краматорську Донецької області. Для нас взагалі був шок, коли прокинулися вранці від вибухів. Труднощі були: найперше, це ми одночасно втратили роботу, заощадження, що у нас були, вистачило ненадовго. Дуже швидко почали закриватися магазини, ціни виросли в 10 разів, нестача їжі. Ми вирішили евакуюватися, разом з родиною жити не виходило. Я з донькою, виїхала до Німеччини, син в Київ, моя мати залишилася в місті Краматорськ. Було дуже багато моментів, в дорозі, допомагали волонтери. До війни працювала вдома завідуючою харчового виробництва, в Німеччині - кухарем. Повернулися додому.