Ми залишились без дому, дитина не може знайти друзів в новому місті, стала дуже замкнута, сумує. Ще й дідусь помер. Біля нашого будинку постійно їздили танки, стріляли з автоматів. У березні 2022 року розганяли мітинг, на якому ми були, димом і пострілами. Було дуже страшно. Ми вимушено покинули домівку, залишили все, діти бояться вибухів. Сиділи в підвалах, хворіли, бо вони не облаштовані були. Ліки неможливо було купити, за продуктами стояли в кілометрових чергах. Був дефіцит всього, це дуже важко було.