Спочатку в нас не було такої війни, як у Донецьку. Ми виїжджали до Вінниці з Дебальцевого. Тут мешкають родичі, раніше ми до них часто їздили в гості. Дочка з дитиною приїхали згодом. Вона зателефонувала й каже: «Мамо, уже дуже бомбардують. Приїдь, забери мене». Ми виїжджали під обстрілом.

Нас тут дуже тепло прийняли. Чоловік родом із Вінниці, у нього тут багато родичів. Наш будинок у Кіровському не постраждав, але повертатись ми вже не будемо. Тут двоє дітей, онуки.