Вікторії Володимирівні довелося рятуватися від війни ще у 2014 році. Разом з донькою виїхали до Гуляйполя та проживали там, а через вісім років вдруге бігли у безпечне місце. Як і першого разу героїня має надію на повернення додому. Жінка вдячна гуманітарним організаціям, які допомагають на новому місці та всім людям, які підтримують хто чим може.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: