Для мене війна розпочалася 15 червня 2014 року. У мого тата був день народження. Але почали літати літаки та скидати бомби. Наша родина тоді жила у п'ятиповерховому будинку, і ми всім будинком наводили лад у підвалі, приносили дивани, стільці, одяг та спускалися туди під час обстрілів.

Чоловік працював у Горлівці, але втратив заробіток. Потім довго не міг нікуди влаштуватися. Ми поїхали до батьків, тому що дитина не могла спати.

Мрію, щоби все закінчилося, і ми могли бачитися з рідними, які залишилися на окупованій території. Хочеться, щоб настав мир і щоб діти гуляли на майданчику та не боялися.