Світлана Григорівна розповідає, що війна застала її за домашніми справами – зненацька біля порога будинку почула сильний вибух. У житті мирного Гуляйполя з’явилися сирени та постійні обстріли. У місті не стало світла та води, в магазинах зникли продукти. Сім’я не планувала нікуди їхати, але сил терпіти не було. Героїня вірить у перемогу України і їй здається, що війна закінчиться зненацька.