Надія Олександрівна постійно проживає вдома і навіть під час активних бойових дій в селищі нікуди не виїжджала. Жінці досі страшно згадувати обстріли, які пережили за ці роки. Найбільше вона мріє, щоб закінчилася війна і до них повернулося мирне життя.