Світлана з Гуляйполя боляче переживала, коли на очах почали знищувати рідне місто. Над головою постійно пролітали снаряди й жінка виїхала в безпечне місце, однак через сильні бойові дії вже два місяці не може повернутися. Після пережитого у неї погіршилося здоров’я. Героїня зізнається, що дуже сумує, що не може обробляти свій город та вірить, що скоро все наладиться.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: